Вишивка

 З чого почалось моє захоплення

Вишивати я навчилась у шість років, дотепер десь у мене є клаптик з першими вишитими рядочками. Але ще до того, років у 4 - 5, я часто зачаровано дивилась на вишиту картинку, яка висіла у нас на стіні. Її вишивала моя мама, коли була дівчинкою, у 50-х роках минулого століття. Там було зображено дівчину із собакою. Я знала, що це вишивка, але не могла зрозуміти, як це так можна зробити руками, собака здавалася мені живою. Для мене це було дивом, ну і звичайно, з часом, я знайшла розгадку цього дива: тканина, нитки, голка і натхнення.
Ось ця старенька вишивка...


Її схему привіз мій дідусь із Чехословаччини, коли повертався з фронту. Мама вишивала нитками, які можна було тоді знайти, навіть розпускала дідусеву краватку. Згодом, років у 12, я вишила рімейк цієї картини.


Зараз ми зберігаємо обидві вишивки, вони дорогі, як пам'ять.
Моя мама теж завжди дуже любила вишивати, але все життя їй не вистачало часу, та й матеріалів особливо тоді не було. Десь на початку 90-х років у мами стало більше вільного часу, з'явились журнали зі схемами (BURDA), і в нашій сім'ї почали з'являтись перші вишиті картини, а біля мами і я почала вишивати. З того часу минуло близько 25 років, за цей період було вишито понад 150 картин. Точну цифру мені зараз складно назвати, частина вишивок живе на дачі, але може все-таки я колись знайду час їх порахувати. Більшу їх частину вишила моя мама, але і я доклала своєї праці.
Всі картини різні за змістом, складністю,  розміром, оформленням, кількістю використаних кольорів. Є зовсім маленькі, а є великі і складні, але всі вони дорогі серцю, в них є часточка душі. Часто дивишся на картину і вже не пам'ятаєш, коли вона була вишита, а потім починають згадуватись думки, почуття, події, які відбувалися, коли ти вишивала цю картину, звідки схема з'явилась.
Про схеми - це взагалі окрема історія. Спочатку це були схеми з журналів: німецьких, польських, французьких (Burda, Anna, Lena). Потім з'явились італійські журнали Susanna, RAKAM, потім - Чудесные мгновения,  Вышивка крестом. Деякі картини вишивалися взагалі без схем, за фото вишивки в журналі. Далі вже хотілось чогось складнішого, щоби вишивка якомога точніше відтворювала художнє полотно. Тоді вже в мене був комп'ютер, і до рук потрапила програма Вышивка крестом, згодом - Pattern Maker, і я почала створювати схеми сама.
2009 року в мене з'явився інтернет, і тут я поринула в чарівний світ вишивальних форумів, виробників схем, вишивок. Тоді ж я дізналась про шведську фірму Golden Kite і дуже полюбила ці складні схеми. З того часу ми створюємо картини в основному за цими схемами і я, і мама.
В своєму блозі я хочу показати і розказати про кожну вишивку. Маю надію, що це буде цікаво :).

Ну що ж, почнемо...

1. Подорож у минуле 
Це наші з мамою, так би мовити, ретро-вишивки. Ці картинки тепер прикрашають стіни в нас на дачі. Я їх пофотографувала ще влітку, деякі фото не досить чіткі, але зробити інші зараз немає можливості.
І трохи побавилась з рамочками в фоторедакторі :).

Ось ця картинка найперша в нашій колеції, можна сказати, що з неї почалась наша галерея вишитих  картин. Мамі випадково до рук потрапив журнал BURDA 80-х років, там була ця картинка, простенька, дитяча, але саме вона стала початком. Це було, напевно, в році 1990, зараз складно згадати.


           Тепер ці вишивочки здаються простенькими, але все одно вони милі серцю та зігрівають душу. Тож пропоную невелику подорож у минуле...
























А це мої вишивочки, більшість вишивала в дитинстві, в шкільні роки.


















2. Маленький будиночок.
Це можливо одна з найменших моїх вишивок, яку я вишила у далекому 2001 році. Тепер думаю, як добре, що з іншого боку я тоді написала рік. Час проходить, і все забувається...
Зустрілись мені тоді в одному італійському журналі SUSANNA такі чудові будиночки



Я хотіла вишити всі три, але з'явився на світ тільки перший. Тоді вже мені подобалась мініатюрна вишивка, щоб хрестики дрібненькі були. Вишивати на панамі я не хотіла і взяла звичайне тоненьке полотно. Вишивала хрестиком в одну ниточку муліне (нитки сама підбирала) через дві нитки основи (в 1 см 13 хрестиків). І вийшла в мене ось така маліпуська :)


Фото з коробкою сірників для масштабу :)))


3. Вишиті весняні квіти...
Цю картину я вишивала давно, у студентські роки. Схема з жирналу BURDA SPECIAL. Я не впевнена, але можливо це розробка Lanarte, принаймні дуже схоже.





А ці тюльпани, вишивала мама приблизно тоді ж. Нам знайома принесла чудовий англійський журнал, там було 7 картин, різні квіткові композиції. Тюльпани, одна з них.



4. Бузок у кошику
 Цей кошик з бузком я вишила понад 10 років тому по схемі з англійського журналу (з того самого, що й тюльпани).




Вишивка, звичайно, простенька, але тішить мене і досі, створює весняний настрій :)
5. Весняний букет
Цей невеличкий весняний букетик вишивала моя мама з того ж журналу, що і попередні.



Хоч я і не знаю, що це за квіточки у глечику, мені здається, що вони весняні. Тому так і назвала картинку.
6. Краса троянди
Цю троянду я вишила в студентські роки.


Я дуже люблю цю вишивку, вишивала її з буклету, який був додатком до журналу RAKAM. Там була кольорова схема,


нитки я замінила на ДМС.

7. Мій перший Golden Kite 944 The Empress Eugenie
В цю картину я закохалася з першого погляду в далекому 2009 році, і саме вона привела мене в чудовий світ Golden Kite.
Це "Імператриця Євгенія в оточенні фрейлін" німецького художника Франца Ксавера Вінтерхальтера.

Євгенія Монтіхо - остання імператриця Франції, дружина Наполеона III.
Мені настільки сподобались ці дами, їх плаття, зачіски (я завжди, з дитинства мала слабість до таких сюжетів), що, коли я побачила схему цієї картини у фірми Golden Kite , мене не злякав ні розмір (900 на 624 хрестиків), ні кількість кольорів - 199.


У вересні 2009 року я почала вишивати цю мегакартину :). Вишиваю я її на гобеленовій сітці 25 каунта, швом петіт-поінт, нитками DMC. Розмір готової вишивки буде 90 на 62 см. Працюю я над нею вже шостий рік, не постійно, періодично відволікаюсь на щось інше, але маю надію, що все ж побачу її закінченою, і вона не перестає мені подобатись.
Ось фото моєї вишивки в процесі. Перші фото неякісні, зроблені на телефон, але які вже є :).

















Так підростає моя картина...



Сфотографувати мою майбутню картину повністю виявилось надскладним завданням, тому що всі оці дамочки дуже примхливі :), чи я фотограф такий. Де та як я їх тільки не фотографувала: і вдома, і на вулиці, при різних режимах. Було зроблено біля 40 фото, ну і от - ці найкращі, що я вибрала. Все таки таку велику вишивку складно знімати.



Лишилось мені вишивати менше четвертини, тож вже бачу на горизонті, хоч і не близький, але фінал моєї роботи. Тепер буду рухатись вліво до краю та вверх.
А ще захотілось зробити фото в сепії,


здалось воно мені дуже схожим на стару фотографію, ну а потім з'явився такий мікро-ретро-фільм :))).




Golden Kite 1905 A Vase of Roses (small)

Це моя перша завершена вишивка від Golden Kite.
"Ваза з трояндами" французького художника Густава Б'єнвету (1875 - 1914)
Оригінал картини


Розмір її зовсім маленький - 197 на 150 стібків (розмір готової вишивки 19,5 на 14,5 см), кількість використаних кольорів - 192. Гобеленова сітка, нитки DMC, петіт-поінт.





Картину під склом досить складно сфотографувати, тому ось іще фото без скла.


Golden Kite 744 Good night

Першою в нашій сімейній колекції завершеною картиною від Golden Kite була ця зворушлива і ніжна картина англійського художника Вікторіанської епохи Артура Джона Елслі "Доброї ночі". Її вишила моя мама в 2011 році. Цей сюжет дуже популярний серед вишивальниць і нам дуже сподобався з першого погляду. Ось оригінал картини.


А це наша картина, розмір 404 на 300 стібків (40 на 30 см), нитки ДМС, петіт-поінт.

6 коментарів:

  1. Зачиталася...))
    У мене бабуся теж вишивала, на мішковині, єдиною голкою у домі: і рушники, і картини... Висіли вони всі у хаті по куточках, а як ще прикрашати оселю?
    Коли бабуся померла і її скриня переїхала до нас на балкон, в ній нам у спадок перепали і картини. Знаєте, що таке соснова скриня? Ммммм, це просто мега-присипляючий засіб! Отак виймаєш подушку звідти і спиш як немовля, бо сосновий запах це щось незвичне!))
    А ще вишивала моя мама. В дитинстві колись випрошувала у бабусі ту саму єдину голку і вишивала, коли був час... А потім було життя: робота, сім'я, діти і це її захолення перервалось аж на 50 років! Як пішла уже на реальну пенсію (перепрацювавши 10 років після фактичної) повернулась до улюбленої справи. І ось уже 6 років трудиться безперервно))) Їздить купує картинки, сама підбирає ниточки, знає де які є "точки" по багетам... І не може відірватись! І зір уже не той, і вишиває тільки при денному світлі (шо ж поробиш - вже 70 їй!), але не випускає голочки з рук))) Картинки бабусині оновила, перешила деякі, мої весільні рушники її ручок справа, та і подружка моя замовляла у неї також... А скільки нам з сестричкою скатертин нашила ой-ой-ой... Про серветки я вже і мовчу! А скільки картин у подарунок понашивала вже і не злічити...
    Зараз піймала себе на думці, що треба було їх всі фіксувати, фотографувати, та хороша думка приходить вже потім, хоча ніколи не пізно почати)
    Привчала і мене до цієї справи, але хіба воно в толк у 18-20 років?
    Аж воно саме й прийшло... Я вже вишиваю 4 роки впевнено. Чоловік думав, що ненадовго, а тепер дивується, що так мене затягнуло.
    Та це ж в крові, в генах, не інак....
    А ще знаєте чому я дивуюсь? От коли кажуть: "Я не вмію вишивати", або "Я ледве навчилась вишивати..." Ну, якщо в 4-ри рочки, то вчитись потрібно, так... А от в дорослому віці як цьому вчитись? Ну, для мене це природньо, чи що... Так само не розумію, як це вчитися на велосипеді кататися)))) Мене багато хто питає - а ти вмієш? Хм, а як можна НЕ вміти?)) Ну, якось, в моїй голові це щось таке природнє, рівносильне, як ложку в руках тримати)))
    Тож вишивка - це наше таке національне, віками закладене та генетично виведене заняття, його не викоріниш вже ніяк)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, Наталочко, ви праві, я все відчуваю так само. І вишивка для мене як дихання. Хоч можу і не вишивати тижнями, то робота, то інші справи.А потім сяду, кілька стібків зроблю і відчуваю таке задоволення, заспокоєння, думаю, ну як я могла стільки часу не вишивати? І мама моя так само, теж поважний вік, їй 75, але в неї дня без вишивки не проходить. Коли вишиває, забуває про всі негаразди. Вишивка найкращі ліки, особливо в наш складний час. Дякую, що завітали до мене :)

      Видалити
    2. Наталіє, Ви так гарно розповіли про своє захоплення)))

      Видалити
    3. Ну, як є, а що ж приховувати))) Все так як є)))

      Видалити
  2. Я теж зачиталася. Які ви з мамою молодці! Ще й такі полотна великі!
    Ще захоплення викликає, коли хтось опановує програми зі створення такої краси!

    ВідповістиВидалити